повний

I
1) (наповнений чим-н. ущент; у якому є дуже багато когось / чогось), повен, цілий, переповнений, (повний-) повнісінький
2) (про почуття, переживання тощо — який повністю охоплює кого-н.), цілковитий, абсолютний, неподільний
3) (який складається з усього необхідного, має належну кількість когось / чогось), укомплектований, комплектний
II

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • повний — по/вен, вна, вне. 1) У якому немає вільного місця, заповнений до краю. || У якому є, міститься, вміщується порівняно багато кого , чого небудь. || У сполуч. з деякими ім. вживається на означення великої міри вияву дії, ознаки і т. ін. || Не… …   Український тлумачний словник

  • повний — прикметник …   Орфографічний словник української мови

  • повний-повнісінький — а, е, розм. Заповнений ущерть; дуже повний …   Український тлумачний словник

  • повний апракос — див. апракос повний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • повний канон — див. канон повний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • повний піст — див. піст повний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • Повний Требник — див. Требник Повний …   Словник церковно-обрядової термінології

  • повний-повнісінький — прикметник розм …   Орфографічний словник української мови

  • апракос повний — Апракос, що містить зачала для щоденних читань на всі дні літургійного року …   Словник церковно-обрядової термінології

  • канон повний — Канон, який складається з дев яти або восьми пісень …   Словник церковно-обрядової термінології

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.